Після санкцій проти «Бориславської нафтової компанії» державне родовище залишилося без користувача. Пропозицію виставити його на торги відхилили через дозвіл «Парі Нафтогаз», у бланку якого немає обмеження за глибиною.

Стинавське родовище на Львівщині, одне з помітних нафтових родовищ України, після анулювання спецдозволу залишилося без користувача. Спробу виставити його на відкритий аукціон зупинили на етапі розгляду заявки «Укрнафти». Підставою став спецдозвіл компанії «Парі Нафтогаз», кінцевими бенефіціарками якої, за даними YouControl, зазначені доньки колишнього міністра екології Миколи Злочевського. Про це йдеться в матеріалі видання «СтопКор».

Санкції РНБО і анулювання спецдозволу Стинавського родовища

2 липня 2026 року РНБО ухвалила рішення про санкції щодо низки суб’єктів. Президент Володимир Зеленський ввів його в дію указом № 704/2026 від 3 серпня. До переліку потрапило ТОВ «СП «Бориславська нафтова компанія» (БНК), яка розробляла Стинавське родовище, повідомляло видання Liga.net.

Спершу дію спецдозволів БНК обмежили на 10 років. 18 серпня Держгеонадра зупинили єдиний дозвіл компанії — № 1211. Уже 20 серпня РНБО змінила рішення й зробила обмеження безстроковим (указ № 747/2026). 18 вересня наказом № 449, який підписав в. о. голови Держгеонадр Сергій Власенко, спецдозвіл № 1211 анулювали остаточно. Він діяв на видобуток нафти й газу в інтервалі глибин 2800–3600 м.

Скільки давало Стинавське родовище бюджету

У звіті Ініціативи прозорості видобувних галузей (EITI) за 2020 рік Стинавське родовище назване серед найбільших нафтових родовищ України. За даними БНК, у першому півріччі 2026 року компанія щодня видобувала в середньому близько 43 т нафти та 68 тис. куб. м газу. Щодня вона сплачувала до бюджетів понад 1,5 млн грн.

У перерахунку на рік це приблизно 15,7 тис. т нафти й 25 млн куб. м газу. Після санкцій, як повідомляє Liga.net, видобуток зупинили.

«Укрнафта» просила аукціон, «Геоінформ» радив відмовити

Логічним кроком після анулювання було б виставити ділянку на відкриті електронні торги й залучити нового інвестора. З такою пропозицією 21 вересня до Держгеонадр звернулася «Укрнафта» (заява № 336-ПР/1-26). 25 вересня Держгеонадра доручили опрацювати її ДНВП «Геоінформ України».

28 вересня «Геоінформ» відповів листом № 06/306-3463 за підписом голови комісії з реорганізації підприємства Павла Бовсунівського. У ньому названо дві причини повернути заявку:

• затверджений контур Стинавського родовища (протокол ДКЗ від 23.04.2015 № 3354) частково виходить за межі ділянки, яку запропонувала «Укрнафта»;

запропонована ділянка просторово накладається на межі чинного спецдозволу від 25.10.2011 № 5398 (Семигинівське родовище), який належить ТОВ «Парі Нафтогаз» і, як сказано в листі, «не має обмеження за глибиною користування».

Перша підстава стосується меж самої заявки й теоретично усувається технічно. Друга принциповіша: доки дозвіл «Парі Нафтогаз» формально не обмежений за глибиною, будь-яку заявку на Стинавське можна відхиляти через «накладання».

Різні глибини, один бланк: що не збігається в дозволі «Парі Нафтогаз»

На поверхні контури двох родовищ справді частково збігаються. Але під землею це різні об’єкти:

• Стинавське родовище за анульованим дозволом № 1211 розробляли в інтервалі 2800–3600 м;
• поклади Семигинівського, згідно з протоколом ДКЗ № 4167 від 23 листопада 2017 року, залягають на глибині 3605–4540 м.

Тобто запаси, на які має право компанія, пов’язана з доньками Злочевського, розташовані нижче стинавських. Різниця — у бланках дозволів. У дозволі БНК межі ділянки вказано і за площею, і за глибиною. У бланку № 5398 «Парі Нафтогаз» чинну версію, судячи з документа, оформили 21 липня 2022 року за підписом тодішнього голови Держгеонадр Романа Опімаха. У ній зазначено лише географічні координати та площу — 16,6 кв. км. Меж за глибиною, як констатує й сам «Геоінформ», там немає.

Водночас бланк № 5398 посилається на протокол ДКЗ № 4167 як на підставу, а в цьому документі інтервал залягання чітко визначений. Звідси ключове питання: чи може відсутність запису про глибину в бланку розширювати права надрокористувача понад ті запаси, на яких ґрунтується дозвіл? І чому Держгеонадра та «Геоінформ», відмовляючи «Укрнафті», не врахували цей протокол?

Автори матеріалу також ставлять питання, чи були обмеження за глибиною в попередніх версіях бланка (2011 і 2021 років), хто ініціював переоформлення 2022 року і чи це технічна помилка, чи свідоме рішення. Відповідей у відкритих джерелах немає. Видання надіслало запити до відповідних органів.

Хто власники «Парі Нафтогаз»

За даними YouControl, 100% ТОВ «Парі Нафтогаз» належить кіпрській компанії Semigin Holdings Limited. Кінцевими бенефіціарами з непрямим вирішальним впливом у реєстрі вказані Анна та Каріна Злочевські, доньки колишнього міністра екології Миколи Злочевського, — по 25,05% кожна, а також Євгеній Поліквич — 49,9%. Про зв’язок компанії з доньками Злочевського писали й Forbes та NADRA.info. Раніше компанія «Парі» також фігурувала в переліку видобувних компаній, якими володіла Burisma Holdings. Сам Злочевський формально власником «Парі Нафтогаз» не є.

Микола Злочевський обіймав посаду міністра екології в уряді Миколи Азарова у 2010–2012 роках, за президентства Віктора Януковича. 1 серпня 2023 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання ним вини у справі про спробу підкупу керівництва НАБУ і САП. Суд визнав його винним за ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 369-2 Кримінального кодексу (організація зловживання впливом) і призначив штраф 68 тис. грн.

Що може бути далі: новий протокол ДКЗ і менша ділянка для торгів

Джерела «СтопКору» у Держгеонадрах припускають, що відмова «Укрнафті» може бути лише першим кроком. Наступним, за їхніми словами, може стати новий протокол ДКЗ для «Парі Нафтогаз», який дозволить компанії претендувати на поклади вище позначки 3605 м, тобто вже в зоні Стинавського родовища.

Джерела вважають, що на ці рішення можуть впливати посадовці профільних структур: очільник Держгеонадр, директор департаменту правового забезпечення, керівники Державного інформаційного геологічного фонду та Державної комісії із запасів корисних копалин. Документальних підтверджень координації їхніх дій видання не має. Воно надіслало запити до відповідних органів. До набрання вироком законної сили кожного вважають невинуватим.

Якщо припущення джерел підтвердиться, наслідки для держави можуть бути відчутними. За попередніми оцінками, площа ділянки, яку зможуть виставити на торги, зменшиться більш ніж на 30%, а стартова ціна — орієнтовно на 35–40%. Незалежних розрахунків немає: видання попросило Держгеонадра оцінити, як скорочення ділянки вплине на початкову ціну аукціону та прогнозні надходження ренти.

Що лишається без відповіді

• Чи обмежувала глибину попередня редакція бланка № 5398 і чому її змінили у 2022 році?
• Чому при відмові «Укрнафті» не врахували глибини за протоколом ДКЗ № 4167?
• Чи готують новий протокол ДКЗ для «Парі Нафтогаз»?
• Як скорочення ділянки вплине на стартову ціну аукціону та бюджетні надходження?

«СтопКор» очікує відповідей на свої запити. Припущення анонімних джерел незалежно не перевірені, підтверджень координації дій посадовців немає. Матеріал буде доповнено, якщо органи або «Парі Нафтогаз» нададуть коментарі.