Більшість колаборантів проживали у Харківській, Запорізькій і Херсонській областях, які перебували під російською окупацією.

В Україні у закладах відбування покарань перебувають 579 українців, засуджених за колабораціонізм. Понад 400 з них висловили бажання, щоб їх відправили до Росії у рамках обміну полоненими. Про це йшлося під час пресконференції за участю заступника голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрія Юсова, керівника Науково-дослідного центру пенітенціарії та кримінальної юстиції Пенітенціарної академії Андрія Галая, головного наукового співробітника Олександра Ткаченка і професорки кафедри психології Пенітенціарної академії Тетяни Данильченко, на якій презентували дослідження Кримінологічний та психологічний портрет засудженого колаборанта, передає Укрінформ.

“Станом на травень поточного року, в установах виконання покарань перебували 579 громадян, які засудженні за статтями, пов’язаним з колабораційною діяльністю. Аналіз показав, що засудженими за колабораціонізм є 72% чоловіків і 28% жінок”, – зазначив Ткаченко.

За його словами, перевага чоловіків серед засуджених пояснюється тим, що вони залучаються до роботи на об’єктах критичної інфраструктури – на виробництві, транспорті, будівництві – і коли на певну територію приходить окупаційна адміністрація, то хоче залучити їх на свій бік. Також дослідження продемонструвало, що середній вік засуджених чоловіків становить 42-44 роки, а жінок 46-47 років.

Зазначається, що більшість колаборантів проживали у Харківській, Запорізькій і Херсонській областях, які перебували під російською окупацією. Проте колбораціонізм не має чіткої регіональної “прописки”.

За даними дослідження, 70% колаборантів не мали офіційного місця роботи, а 82% з них не мають вищої освіти.

“Колабораційна поведінка формувалася в умовах втрати роботи, фінасових труднощів, низького рівня освіти і критичного мислення і вилилася у почуття громадської безвідповідальності. У багатьох колабраційна діяльність не асоціювалася зі злочинами, а сприймалася через призму щоденних потреб. Також багато таких осіб не ототожнюють себе з нашою державою”,  – заявив Ткаченко.

Професорка Данильченко розповіла, що психологічне дослідження колаборантів виявило у них схильність мислити категоріями “чорне-біле”, віру в містичну долю і культ сили – захоплення сильним особистостями, найчастіше авторитарними лідерам, і презирство до слабкості.

Загалом у колаборантів спостерігається інфантильна життєва позиція, коли вони вважають себе “маленькими людьми”, за яких хтось має вирішувати проблеми.

За словами Галая, це дослідження проводили минулого року шляхом глибинних інтерв’ю, тестування і анкетування 100 засуджених (50 чоловіків і 50 жінок) безпосередньо в установах виконання покарань.

Презентоване дослідження є надзвичайно важливим, оскільки дозволяє не лише глибше розуміти природу колабораційних злочинів в умовах війни, але і дає змогу сфомулювати механізми упередження і державного реагування», – прокоментував Юсов.

За його словами, у межах проекту “Хочу к своим” 70 колаборантів виїхали до Росії в обмін на полонених українських військових і цивільних, іще понад 400 з них чекають на такий обмін.

Нагадаємо, станом на 13 квітня, в Україні живуть 404 засуджені колаборанти, які через державний проєкт Хочу к своим заявили про своє бажання виїхати в Росію. Зробити це вони зможуть за умови повернення українців з російської неволі.

З початку повномасштабного вторгнення Росії розслідуються 2997 кримінальних проваджень щодо злочинів проти національної безпеки та колабораціонізм.